«Якщо хочеш побудувати корабель, то не збирай своїх людей для того, щоб здобути дерево, підготувати інструменти і розподілити роботу, а навчи їх тужити за нескінченними морськими просторами»
Сент-Екзюпері
Серед непройдених шляхів – Один шлях мій! Серед нездоланих вершин – Одна – за мною!(В.Висоцький)
Формування творчої особистості шляхом впровадження проектно-орієнтованого навчання(ПОН) під час вивчення інформатики”
Розробки уроків та позакласних заходів з інформатики
Готуючись до уроків інформатики, завжди задаю собі такі питання:
Яка головна мета освіти в цілому на даному етапі?
Яке підростаюче покоління потрібне нашій державі?
На що повинна звернути основну увагу в організації роботи з учнями на уроках інформатики?
Яка кінцева мета цього процесу?
Як залучити до навчально-пізнавальної діяльності кожного учня?
Як максимально враховувати здібності і можливості кожної дитини?
Як розвивати і виховувати учнів в процесі навчання інформатики?
Як навчити учнів швидко пристосовуватися до будь-яких змін, бути творчим, розвинути здібності і працювати більш, ніж в одній професійній сфері?
Вони і привели мене до роботи над проблемою: „Формування творчої особистості шляхом впровадження проектно-орієнтованого навчання(ПОН) під час вивчення інформатики”. Нашому суспільстві потрібні не лише бездоганні виконавці, а інтелектуально розвинуті, творчо обдаровані особистості, які здатні робити відкриття. А що ж для цього потрібно? - Творчо мислити, мати добре розвинуті творчі здібності. Оскільки не кожна дитина має їх від народження, то над розвитком, формуванням винен працювати вчитель. Німецький психолог Фромм казав, що «…творчість – це здатність дивувати і пізнавати, вміти знаходити рішення в нестандартних ситуаціях…» Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості). Творчість складається з двох етапів: процесу мислення, процесу втілення задуму. В умовах глобалізації знань та уміння використовувати їх в європейському та світовому освітньому просторі від кожної сучасної людини вимагається не просто певного рівня знань, але й уміння співпрацювати, творчо мислити та приймати рішення, користуючись різноманітною інформацією. Йдеться про таку систему освіти, яка вчить школярів самостійно здобувати знання й практично їх застосовувати. Однією з нових освітніх технологій є методика проектно-орієнтованого навчання, що наближує навчальний процес до потреб сьогодення. Що ж таке проектно-орієнтоване навчання? Проектно-орієнтоване навчання – це така модель навчання, яка відрізняється від традиційної практики викладання, де учитель в центрі уваги, а учні суб’єкти навчання, тому в цій моделі здійснюється перехід до апробованих довгострокових занять, між предметних зв’язків, які пов’язані з проблемами реального світу, що в свою чергу впливають на особистість учня. Мета проекту – опрацювати якомога більше матеріалу з теми, а не просто шукати правильні відповіді на поставлені вчителем питання. Проектно-орієнтоване навчання передбачає співпрацю учня та вчителя, учня та учнів для вирішення проблеми, яка виноситься на клас. Усі приймають рішення або приходять до певних висновків. Фінальним проектом може стати мультимедійна презентація, п’єса, письмова доповідь, веб-сторінка. Отже, віддаючи перевагу проблемному та пошуковому методам навчання, що активно розвивають розумову та пізнавальну діяльність учнів, використовую в своїй роботі основний напрям – застосування проектних технологій. Що це дає учневі – суб’єктові начального процесу? По-перше, учень усвідомлює відповідальність за своє навчання; по-друге, кожен навчається в міру своїх можливостей; по-третє, учень самостійно оцінює здобуту інформацію; по-четверте, це заставляє навчитися вільно володіти комп’ютерними технологіями, умінням здобувати інформацію, тобто формувати прагнення до самостійної раціональної творчої діяльності.
З точки зору вчителя-предметника, використання комп’ютерних технологій у навчанні математики дозволяє мені:
змінити спосіб організації засвоєння змісту навчального матеріалу;
реалізувати діяльнісний підхід до навчання математики;
більш широко здійснити мотивацію навчальної діяльності, реалізацію прикладної спрямованості курсу математики;
підвищити пізнавальну активність, зацікавленість, ефективність самостійної роботи учнів;
розширити можливості варіювання різноманітних форм взаємодії вчителя та учня;
залучати до роботи практично кожного учня(використовуючи диференційований підхід у навчальному процесі);
виявити труднощі кожного, що виникають у ході заняття на знайти способи їх подолання;
підвищити результативність навчального процесу;
виховувати особистість, яка може комфортно відчути себе в інформаційному суспільстві.
Я групую використання інформаційних технологій із застосування програм із пакету Office, а саме MS Word, PowerPoint, Excel та прикладного програмного забезпечення для підтримки вивчення математики, а саме, середовище «Системи лінійних рівнянь»(7 клас, алгебра), ПМК Терм(7-9 клас, алгебра), пакет динамічної геометрії(7-9 клас, геометрія), математика 5 та 6 клас, програма GRAN, тестові програми. Учні одержують можливість самостійно приймати рішення при розв’язуванні математичних задач, не звертаючись до вчителя. Можуть отримати необхідну інформацію з комп’ютерної системи і навіть проекспериментувати з нею, розглядаючи різні шляхи розв’язування задач, з частковою, повною допомогою комп’ютера або взагалі без нього. Завдяки цьому учні одержують можливість творчого пошуку і, що важливо, - можуть не боятися зробити помилку: комп’ютер її виправить, вкаже шляхи її подолання. Таким чином, учні застраховані від зайвих емоційних стресів. Практичне використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі надає можливість вибирати мені різні організаційні форми роботи – індивідуальну, групову або колективну. Учні з високим рівнем навчальних досягнень мають можливість опрацьовувати матеріал самостійно за допомогою ПК, слабші – працюють разом зі мною. Те ж стосується і розв’язування задач. Тут я можу давати підказки, інструкційні картки, алгоритми розв’язків у презентаціях, що дає можливість учням зорієнтуватися при розв’язуванні завдань. Таким чином забезпечується засвоєння способів діяльності. Групова і колективна форма навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій дає можливість після постановки проблеми організувати інтерактивне спілкування, наприклад, обговорення ходу розв’язування задачі за технологією "Акваріум" або "Мозкова атака". При цьому кожний учень висловлює свою точку зору, прогнозує її кінцевий результат. Потім відбувається врахування усіх позицій, оцінка їх доцільності. В учнів формуються навички спільної діяльності, з'являється почуття відповідальності за весь клас, уміння поважати думку інших при обговоренні розв’язування певної задачі. Колективна форма навчання дає можливість спілкування, обговорення ходу розв’язування задачі (при цьому кожний учень висловлює свою точку зору, прогнозує її кінцевий результат). Відбувається врахування усіх пропозицій, висловлених у процесі обговорення. Разом з учнями створюємо свій динамічний наочний посібник, структуруємо матеріал, упорядковуємо його: від простого – до складного, від теорії – до практики, від постановки проблеми – до її розв’язання. Діти можуть спостерігати практичне застосування виучуваного матеріалу. Здійснюється пропедевтичне знайомство із змістом та організацією проведення вступних іспитів. У позаурочній роботі використовую графічний редактор Paint for Windows для побудови геометричних фігур, програму Flash - для створення математичних мультиплікацій, програму CorelDraw – для побудови просторових фігур. Але, я вважаю, що комп'ютер не може слугувати абсолютною моделлю навчального процесу у загальноосвітній школі. Навчання через комп'ютер звичайно економить час, але не може замінити вчителя, котрий відчуває душевний стан дитини. Комп’ютер також переносить учня у віртуальний світ, чим може позбавити його нормальної адаптації та комунікації у світі реальному. Одне стає очевидним – ці технічні засоби покликані доповнювати уроки, а не замінювати нас, педагогів. Інформаційна революція кидає нам виклик і пропонує можливості. Не використати їх – означає повернутися спиною до майбутнього.
Щоб адаптувати проект до класу, до різних тем, ставлю перед собою запитання:
Чи спрямований проект на досягнення важливих навчальних цілей?
Чи забезпечує мета розвиток навичок високоорганізованого мислення?
Чи є завдання проектно-орієнтованими?
Чи узгоджуються технологічні компоненти зі змістом навчального курсу?
Пов’язані стратегії оцінювання з поставленими задачами та роботою на уроках?
Безперечно, враховую вік та здібності учнів. Наприклад, згідно з теорією різних розумових здібностей Говарда Гарднера(згідно якої людина володіє не єдиним інтелектом, а сукупністю відносно незалежних здібностей), якщо в учня сильно розвинені певні розумові здібності, його можна попросити створити навчальний продукт, який вимагатиме застосування саме цих здібностей(ілюстрація, план роботи тощо). Важливим аспектом викладання будь-якого навчального курсу є необхідність дотримання певних освітніх стандартів, тобто вчитель повинен визначити, який стандарт відповідає його потребам, а який – ні. За основу кожного навчального проекту беру змістові стандарти з інформатики по вивченню того чи іншого програмного продукту. Вони є міждисциплінарні за своїм характером. Можна працювати зі стандартами, що загалом не стосуються нашої програми. Така робота забирає час, але вона варта витрачених зусиль, оскільки завдяки їй, учні отримують ширший досвід. В учнів зростає творче ставлення до виконуваної діяльності, підвищується психологічна готовність учитися і трудитися, здійснюється усвідомлення своїх здібностей, формується критичність і самостійність оцінювання, розвивається здатність висловлювати оригінальні ідеї, винаходити щось нове. Інтеграція інформаційних технологій у навчання відбувається краще, якщо учні можуть обирати потрібні технології, щоб отримувати – аналізувати – синтезувати – подавати інформацію у професійний спосіб.
При цьому створюються умови для:
формування і розвитку внутрішньої мотивації учнів до якіснішого оволодіння загальною комп'ютерною грамотністю;
підвищення розумової активності учнів і набуття навиків логічного мислення з проблем, пов'язаних з реальним життям;
мовленнєвого розвитку учнів, вдосконалення комунікативної компетенції в цілому;
розвитку індивідуальних особливостей учнів, їх самостійності, потребу в самоосвіті;
зміни ролі вчителя в освітньому середовищі;
результативнішого розв’язання задач освіти, розвитку і виховання особи учня;
розвитку допитливості – здатності дивуватися, прагнути до нових знань;
розвитку дивергентного мислення – здібності бачити проблеми, плавність потоку ідей і думок, гнучкість і оригінальність мислення;
підвищується рівень естетичних цінностей.
Проектно-орієнтоване навчання - це структура, що перетворює роботу в класі з моделі «учитель говорить» на модель «учні співпрацюють та вирішують». Його основні характеристики: життєвість, складність, мотивація, міжпредметні зв’язки, співпраця, зацікавленість. Оцінювання – це важливий компонент будь-якого процесу навчання. Невід’ємною складовою ПОН – є оцінювання на рівні змісту та на рівні результату. Для цього я використовую рейтингову систему. За кожен вид діяльності учні отримують бали, які потім переводяться у 12-бальну шкалу. Формування креативної особистості методом проектно-орієнтованого навчання дає суттєві результати при організації виховної роботи. Для виховання компетентних свідомих громадян недостатньо тільки розмовляти про демократичні цінності та ідеї, необхідно виховувати в школярів суспільну активність та почуття відповідальності, готувати їх до рішення тих проблем, з якими вони зіштовхуються вже зараз, та тих, з якими зустрінуться після закінчення школи.
Проектна діяльність у виховній роботі є:
шляхом розвитку творчого потенціалу особистості та її самореалізації;
середовищем, яке розвиває, формує соціальні вміння, навички та сприяє процесу набуття життєвого досвіду;
засобом перевірки відповідності особистого досвіду потребам особистісної активної ролі у суспільстві;
творчим звітом про рівень лідерської компетентності;
Отримана інформація активно опрацьовується, обмірковується та застосовується
Розвиває навики ведення досліджень та спостережень
Посилює мотивацію та ініціативу
Тиск щодо виконання навчального плану, чого ПОН у традиційному розумінні не передбачає
Багато часу витрачається на розробку проектів та їх реалізацію
Відсутність професійних знань по впровадженню ПОТ у навчання
Вчителі звикли до традиційних функцій викладача
Не звикли планувати власне навчання ні вчителі, ні учні>
Основні вимоги до використання проектно орієнтованих технологій:
Побудова теми навколо проекту, а не навколо дисципліни
Зв’язок між проблемою та світобаченням учнів
Наявність актуальної проблеми
Учні керують власним процесом навчання
Поділ змісту проекту на етапи та заохочення до співробітництва
Підвищується якість навчання, комплексність застосування інформаційних технологій
Отримують досвід співпраці за допомогою комп`ютерної мережі та ресурсів Інтернету
Використовуються різноманітні мультимедійні програми, Інтернет - ресурси
Розвиваються творчо – пізнавальні та дослідницькі навички роботи в проектах, уміння приймати рішення та нести особисту відповідальність за їх виконання. Американські психологи Д.Гілфорд та П.Торренс, виділяючи основні параметри творчості, зупинилися на таких якостях мислення, як: оригінальність, гнучкість, швидкість(легкість) і, на мою думку, саме за допомогою проектно-орієнтованого навчання відбувається їх розвиток. Що дають сучасні педагогічні технології випускнику школи? – Випускники школи адаптуються у змінних життєвих ситуаціях, критично мислять грамотно працюють з інформацією, комунікабельні, постійно вдосконалюються. Метод проектно-орієнтованого навчання виховує успішних у житті людей, які вміють мислити.
«Якщо хочеш побудувати корабель, то не збирай своїх людей для того, щоб здобути дерево, підготувати інструменти і розподілити роботу, а навчи їх тужити за нескінченними морськими просторами»